Своєю світлою усмішкою вона запалює усіх біля себе

Любі 52 роки. Вона є дуже енергійною, радісною особистістю, яка в атмосфері уваги та любові запалює своєю світлою усмішкою усіх біля себе.

Люба народилась з синдромом Дауна, це було шоком для її батьків. Лікарі радили батькам покинути дитину, але вони, незважаючи на брак підтримки, виховували доньку самі. У Люби було багато проблем зі здоров’ям. Маленькою дівчинкою вона дуже любила бавитися надворі, але мама болісно сприймала реакцію сусідів, людей на вулиці, котрі, не розуміючи, кривилися, відверталися або жалісно споглядали.

Коли Любі було 8 років, батьки були змушені віддати її до закладу з надією, що вона зможе там навчитися навикам самообслуговування і краще розвиватися. Це було дуже важким кроком для них. Цей заклад був у лісі далеко за містом. Любі було дуже самотньо. Жила вона з багатьма дітьми, яким бракувало не тільки родинного тепла, а й звичайної уваги персоналу і достатнього харчування. Там не було нормальних умов для життя. Це все призвело до пригнобленого стану молодої дівчини, якій дуже бракувало любові і розуміння від довколишнього світу. Вчителі намагалися навчити дітей якнайбільше, але правдивої любові там дати не могли. 

У 16 років Люба з радістю повернулась до батьків. Вона є дуже енергійною, їй бракувало спілкування, дружби, цікавих занять, тому вона не могла всидіти вдома ні хвилини, через що виникало багато непорозумінь з батьками.

У 2000 році Люба почала ходити на щоденну програму майстерні, яка знаходиться недалеко від її дому. Тут вона відчуває себе корисною, прийнятою, любленою спільнотою людей, які зустрічають її на майстерні і тішаться нею. Люба має важливу роботу в майстерні: вона виготовляє торбинки на ткацькому верстаті, чим дуже пишається. Також дівчина любить малювати. Люба - відповідальна, працьовита, прибирає на майстерні, допомагає іншим. Вона радіє, що має стільки гарних друзів у житті.

Любині відносини з батьками стали кращими. Вона стала спокійнішою, щасливішою, відколи прийшла на майстерню. Мама вже не хвилюється, бо знає, що Люба йде туди, де її люблять і чекають.