До річниці смерті Жана Ваньє (1928 - 2019)

Рік тому, 7 травня 2019 року, у віці 90 років, у Франції помер Жан Ваньє, відомий католицький філософ і богослов канадського походження. Помер у селищі Тролі, неподалік Парижа, в першій спільноті Ляршу (з французької L`Arche означає «ковчег»; заснована в 1964 р.), де прожив останні свої роки. Розпочавши свою історію з маленького будинку, де повноцінно жили люди з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень і без неї, за 55 років Лярш сильно змінився. Завдяки харизмі Жана та його наполегливій праці, публічним виступам, реколекціям та іншим заходам, сьогодні Лярш – це рух, який змінює життя тисяч людей на всіх континентах. Слова Ваньє про унікальність, красу та цінність кожної людини, зокрема й з інвалідністю, стали популярними та надихаючими у всьому світі. З його баченням людини, суспільства, страждань, віри в Бога… ми можемо ознайомитись і надихнутись у книгах, які є перекладені українською мовою.
Коли рік тому помер Жан Ваньє, мало хто підозрював, що окрім образу цього доброго, усміхненого, доброчесного чоловіка, який спільно з Марі-Елен Матьє заснував рух «Віра і світло» (1971), окрім образу турботливого батька такої кількості особливих «дітей»: жінок та чоловіків від Канади до Австралії, на задньому тлі можливий ще один, не такий добрий і зразковий образ. На момент смерті Жана, його стосунки з кількома жінками вже певний час розслідувались.Після років мовчання декілька жінок розповіли про зловживання щодо них. На прохання керівництва Міжнарожного Ляршу, задля об’єктивності, розслідування проводилось незалежним британським агентством. Громадськість дізналася про його результати в лютому цього року. І для багатьох вони були шокуючими. Щонайменше у шести випадках Жан Ваньє зловживав своїм авторитетом у практиці, не сумісній із цінностями та принципами самого Ляршу. Усі жінки, які свідчили про зловживання Жана щодо них, були повнолітніми асистентками спільноти, без інвалідності внаслідок інтелектуальних порушень. Під час особистих розмов та зустрічей духовного супроводу Жан використовував "містичні" практики, які в результаті призвели до сексуальних маніпуляцій. Сам Ваньє, ще будучи студентом, опинився в подібній ситуації, фактично як жертва. Він був членом спільноти, яку пізніше, в першій половині 1960-х, Церква заборонила. Через роки він опинився з іншої, неправильної сторони. Під час розслідування не виявили жодного фізичного зґвалтування чи зловживання жінками з розумовою неповносправністю. Однак це зовсім не є розрадою для тих, хто ще рік тому сподівався на майбутню беатифікацію того, хто розпочав таку благословенну справу. Безумовно, сам Ваньє, коли запросив Рафаеля та Філіпа з інтернату для людей з розумовою неповносправністю до життя в будинку і тим самим дав життя Ляршу, не мав уявлення, що на момент його смерті у світі буде більше 150 спільнот і об’єднуватиме ця ідея більше десяти тисяч людей.
Так минув рік від його смерті і для нас це можливість ще раз подивитися на життя Жана Ваньє. Ісус каже: «Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться» (Мт. 10,26). Те, що ми дізналися, сильно вплинуло на багатьох. З іншого боку, є справа, яку він сам розпочав, будував, керував, надихав людей і жив нею аж до своєї смерті. Лярш – це не Жан Ваньє, хоча спільнота є його "дитиною". Лярш продовжує жити власним життям як «дім для всіх». І навіть у ці надзвичайно складні епідемічні часи він прагне виконати свою місію якнайкраще - служити тим особливим і тендітним людям, красу та дар яких можна побачити лише серце, будуючи стосунок, який міняє обидві сторони. Водночас життєва історія Жана Ваньє спонукає нас бути обережними. Ніхто з нас не є достатньо досконалим, щоб «кинути камінь» в іншого (Ів. 8, 7). Ми самі не знаємо, як зможемо витримати спокуси, які на нас, можливо, чекають. Томуми молимося сьогодні, ще більш смиренні, за душу померлого Жана. Бог - справедливий суддя (Пс. 7,12). Тільки Він може належним чином розглянути всі обставини, що призвели до того чи іншого вчинку засновника Ляршу. І залишаємо рішення про величину провини будь-якої людини Богу. Ми молимось про прощення, милосердя та мир. І для Жана, і для тих, кого він зранив своїми вчинками, принизив чи не вибачив.
о. Ян Бурда, ТІ
духівник спільноти «Лярш-Ковчег», Львів