Абетка самоадвокатування: Безоплатний та пільговий доступ до лікарських засобів у психіатрії

Якщо один із членів Вашої сім’ї має розлад психіки чи поведінки – навчіться захищати її/його права.  Вам допоможе Абетка самоадвокатування
- Намагайтеся діяти раціонально, відключивши емоції і виконуючи конкретні завдання, аби полегшити життя рідної людини і сім’ї.
- Бережіть свої сили, залучайте до допомоги якомога ширше коло близьких.
- Пам’ятайте, що законодавство має відповіді на всі потреби вразливих громадян – але державні гарантії не завжди забезпечені.
- Навіть розуміючи обмеження, заявляйте про потреби рідної людини: щодо здоров’я, ліків – до закладу охорони здоров’я за місцем проживання.
- Якщо сімейний лікар або дільничний психіатр не в змозі відповісти на Ваш запит – звертайтеся до керівництва медичного закладу, де Ваша рідна людина має отримувати допомогу.
- УВАГА! Звернення до керівників закладу, управління, МОЗу ПОДАВАЙТЕ ПИСЬМОВО РЕКОМЕНДОВАНИМ ЛИСТОМ З ПОВІДОМЛЕННЯМ ПРО ВРУЧЕННЯ.
- Лист має містити не лише виклад ситуації та прохання про допомогу, але також і вимогу надати Вам письмову відповідь на вказану адресу.
- Негативна відповідь (письмова) буде підставою для звернення до Омбудсмена, до вищої інстанції, Нардепа від Вашого виборчого округу, а також до суду.
- Письмове (заочне) ведення боротьби за права рідної людини заощадить Ваш час та сили, однак, буде доречним у випадку нетермінової довгострокової справи – до прикладу, забезпечення регулярних реабілітаційних послуг або призначення інвалідності довічно (а нестроково з переосвідченням).
- Щодо доступу до ліків, то варто брати до уваги такі обставини:
- Описану тактику доцільно застосовувати, якщо ліки потрібні на довгостроковій основі;
- Розпочинати «кампанію самоадвокатування» доречно заздалегідь.
Як отримати максимум користі від консультації лікаря?
Отримуючи консультації медичних фахівців (лікарів, медсестер та інших) не забудьте  з’ясувати:

  • Як точно називається діагноз особи з інвалідністю, якою ви опікуєтеся?
  • З якою метою призначено кожен із запропонованих препаратів чи лікувальних курсів? Яка мета лікувальної, реабілітаційної роботи на даному етапі (поліпшити певні показники, підтримати показники на теперішньому рівні, попередити ускладнення, які саме)?
  • Які побічні ефекти можливі при отриманні цього лікування чи реабілітації, чи існують альтернативи, які особливості запропонованого курсу?
  • Які найбільш типові перспективи для людей із таким діагнозом? Як має родина будувати свої стратегічні плани щодо особи з інвалідністю (чи можливе виникнення подібних проблем у майбутньому, чи при такому діагнозі зазвичай ситуація ускладнюється і слід потурбуватися про постійний догляд у майбутньому, чи типовою є у майбутньому недієздатність підопічної вам особи?).
  • Які пільги та законодавчі гарантії має родина у випадку, якщо особу визнано особою з інвалідністю, стосовно забезпечення лікарськими засобами, оздоровлення?
  • Як часто зустрічається такий діагноз? Чи часто лікар, який веде особу з інвалідністю, зустрічав такі випадки у своїй практиці? Якщо ні, то чи не може він порекомендувати фахівця, який спеціалізується на вивченні тієї проблеми, що є ключовою у вашого підопічного?
  • Чи лікар абсолютно впевнений у призначеному лікуванні, чи не варто отримати консультацію більш вузького спеціаліста?
  • Які є специфічні рекомендації фахівців щодо догляду за інвалідом?
  • Чи не могли б медичні фахівці дати вам інформацію про неурядову організацію батьків?

Якщо при подоланні щоденних труднощів у вас виникають запитання до лікарів - записуйте їх відразу, складайте список, подібний нашому, - підготовка до зустрічі зі спеціалістом розпочнеться заздалегідь, і час консультації буде витрачено раціонально.