Історія Ляршу

 Люди з розумовою неповносправністю можуть зачіпати серця і закликати інших до єднання через свою простоту і вразливість. У такий спосіб вони є живим нагадуванням для широкого світу про найважливіші цінності серця, без яких знання, влада та діяльність втрачають своє значення та мету.
(з Хартії Ляршу)
 
Перша спільнота Лярш (з франц. «L’Arche» – Ковчег) заснована 1964 року в селі Тролі у Франції відомим філософом та богословом Жаном Ваньє та отцем Томасом Філіпом.
Жан Ваньє (http://www.jean-vanier.org) – син генерал-губернатора Канади, професор університету, в минулому офіцер морського флоту. На запрошення свого духовного наставника о. Томаса Філіпа, він приїхав до Франції у маленьке село Тролі, на північ від Парижа. Там він відвідав інтернат, у якому жили неповносправні люди, і був дуже вражений інституалізацією осіб з неповносправністю. Він запросив двох із них – Рафаеля Сімі та Філіпа Су – полишити цей заклад і почати жити в його домі. Натхненний ковчегом Ноя, Жан назвав їхній будинок Ковчег (французькою мовою L’Arche).
Ця маленька спільнота швидко розрослася, приймаючи нових осіб з неповноправністю та молодь, яка хотіли поділяти з ними своє життя. Дуже швидко такі спільноти були започатковані і в інших країнах.
Жан, який був провідником спільноти в Тролі до 1981 року, досі залишається вчителем, який надихає. Він і сьогодні живе там. Багато друзів та студентів відвідують його, аби досвідчити цей новий спосіб життя.
Жан багато подорожує, відвідує спільноти Ляршу, надихає людей на нові проекти, читає лекції, провадить реколекції. Він декілька разів відвідував Україну. 
Жан Ваньє отримав багато нагород за свою діяльність. Його книжки перекладені 29-ма мовами світу. Він є також співзасновником руху «Віра і Світло» (http://www.fandl.org.ua) для осіб з розумовою неповносправністю та їхніх родин.